Радько Віталій Олексійович
Радько Віталій Олексійович
(06.04.1980-04.02.2024)
Віталій Олексійович Радько народився 06 квітня 1980 року в селі Аджамка Кропивницького району. Був обдарованою, начитаною дитиною, мав хист до точних наук, любив математику та фізику. Закінчив місцеву загальноосвітню школу з золотою медаллю. Вищу освіту здобув в Центральноукраїнському національному технічному університеті та отримав диплом магістра з відзнакою.
Трудову діяльність розпочав на підприємстві «Гідросила». У 2003-2004 роках пройшов військову строкову службу, отримав звання молодшого сержанта. Після служби знову повернувся на рідне підприємство, де працював майже 20 років, спочатку майстром дільниці, а із 2021 року начальником дільниці служби головного механіка.
Віталій Олексійович був фахівцем своєї справи, мав «золоті руки», займався садівництвом, витончено та красиво майстрував вироби з дерева. Це захоплення передав своєму синові.
У липні 2023 року добровільно поповнив лави Збройних Сил України та став на захист батьківщини. Служив на посаді оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 8-ої аеромобільної роти 2-го аеромобільного батальйону військової частини А2120. Молодший сержант Віталій Радько загинув 04.02.2024року при виконанні бойового завдання, здійснючи заходи з національної безпеки і оборони в межах н.п. Білогорівка Луганської області під час артилерійського обстрілу, отримав поранення несумісні з життям.
Похований в м.Кропивницький, на Алеї Слави Далекосхідного кладовища.
